Зустрічали на колінах - в Іллінецькій громаді попрощались з Героєм
Сірими сльозами дощу зустрічала 14 грудня Іллінеччина свого Героя... Страшна війна без жалю забрала життя ще одного нашого земляка, мужнього Воїна та відданого Патріота Корсуна Валентина Володимировича, який боронив українську землю від російських окупантів. Плакало небо, плакали рідні Захисника України, плакали знайомі й геть незнайомі люди, в чиїх серцях ця втрата відізвалась безмежним горем, коридором шани із синьо-жовтими стягами, квітами проводжаючи Героя в останню земну дорогу.
Народився Валентин Володимирович 5 серпня 1971 року в Іллінцях. Навчався в міській школі №2. Професійну освіту здобув у Вінницькому профтехучилищі. Відслужив в армії. Понад 20 років пропрацював електромонтером в Укртелекомі, то ж багато людей його знали й поважали як відповідального кваліфікованого фахівця, працелюбну, товариську, врівноважену людину.
Разом з дружиною Марією Леонідівною виплекали, виховали сина та доньку, для яких був прикладом і авторитетом. Він мав би ще дочекатись онуків, доглянути стареньку маму, бути надійною опорою для своєї дружини, жити, працювати для своєї родини, країни та війна перекреслила всі плани, розтоптала всі сподівання. Вона назавжди залишила шрам на серці у дружини, зодягнувши її у чорну хустину. Осиротила дітей, в яких тепер немає батька. Забрала найдорожче, сина, у згорьованої матері, - розповідають на сторінці Іллінецької міської територіальної громади.
У вересні цього року Валентин Володимирович став на захист України. Службу проходив на посаді стрільця - помічника гранатометника 2 механізованого відділення І механізованого взводу 2 механізованої роти однієї з військових частин. У складі своєї військової частини нищив ворога на Куп’янському напрямку. 7 грудня, будучи вірним військовій присязі, в результаті бойового зіткнення під час штурмових дій противника поблизу населеного пункту Синьківка Харківської області, солдат Валентин Корсун з позивним "Сивий" загинув.
Славний син України, він до останнього подиху зі зброєю в руках захищав незалежність і цілісність нашої держави, захищав нашу свободу, свободу майбутніх поколінь. Повернувся додому назавжди "на щиті" Героєм.
Під звучання Гімну та залпи пострілів
Спершу шлях траурного кортежу з тілом полеглого Воїна проліг до будинку в Іллінцях, де пройшло його дитинство й юність. Далі рушив до дому в село Борисівка, що з любов’ю та турботою чоловік збудував для своєї сім’ї. Востаннє Валентин Володимирович побував у рідних стінах.
Після заупокійної літургії, яка відбулась у Свято-Миколаївському храмі, жалобна хода пройшла до місцевого кладовища - там відбулась громадська панахида та прощання з Героєм.
Віддати шану полеглому захиснику України, підтримати родину прийшли сотні людей - близькі, друзі, знайомі, сусіди, представники трудових колективів, де працював Валентин Володимирович, керівництво громади, військові, жителі міста Іллінці та села Борисівка, побратими.
Присутні вшанували світлу пам'ять Валентина Корсуна та усіх Героїв, які загинули за Україну, хвилиною мовчання. Поховали Воїна з військовими почестями під звучання Гімну України та залпи пострілів Почесної варти. Дружині Героя передали Державний прапор, що огортав труну, як символ його мужності та відданості Україні.
Нагадаємо, Городківська громада оплакує знову важку втрату. Війна забрала життя у Кірікоя Миколи Івановича, 7 лютого 1976 року народження. До останнього подиху мужній захисник боронив рідну державу. Проте поблизу населеного пункту Невельське Покровського району Донецької області Герой загинув.
