Помер уродженець Липовця, легендарний будівельник БАМу Олександр Бондар

20 листопада після тяжкої хвороби на 70-му році життя помер уродженець Липовця, Герой Соціалістичної праці, легендарний бамівець Олександр Бондар.

27 квітня 1974 року на будівництво Байкало-Амурської магістралі виїхав перший десант, до складу якого увійшли комсомольці всіх союзних республік.

2 травня 1974 року першу групу бійців Всесоюзного ударного загону гелікоптерами було доставлено з Усть-Кута на місце майбутньої станції Таюра (згодом названої Зоряною). Серед цих комсомольців був і Олександр Бондар.

Його бригада розпочинала свою роботу з вирубки просіки під трасу, будівництва дерев'яних мостів на притрасовій дорозі, спорудження водопропускних труб. Працювала на баластуванні колії.

У найважчих природних умовах бригада уклала майже 600 кілометрів залізничної колії — до Балбухти, до “золотої ланки”.

Саме бригадою Бондаря укладено рейки на Північному обході — залізничному шляху через Ангараканський перевал Північно-Муйського гірського хребта — унікальному інженерно-технічному комплексі.

У серпні 1984 року на ділянці Таксімо-Віті комсомольсько-молодіжна бригада Олександра Бондаря встановила світовий рекорд швидкості укладання залізничного полотна: 5 400 метрів за добу. Це досягнення досі ніхто не зміг покращити.

29 вересня 1984 року на роз'їзді Балбухта в Читинській області зімкнулися рейки БАМ. Комсомольсько-молодіжні бригади Олександра Бондаря та Івана Варшавського, що йшли назустріч один одному довгі 10 років, зустрілися, ознаменувавши тим самим відкриття наскрізного руху поїздів на всьому протязі Байкало-Амурської магістралі (будівництво БАМ завершилося в 1989 році, коли магістраль здали в експлуатацію).

З 1993 року літинчанин працював у Якутії. З ініціативи Олександра Васильовича у 2006 році на будівництві залізничної лінії Томмот—Кердем організовано молодіжний загін монтерів колії “Юність Якутії”. Був наставником молодих бійців студентського будівельного загону "Легіон Молодої гвардії - Леке", який протягом п'яти років працював на цьому будівництві.

15 листопада 2011 року керував укладанням “золотої” ланки Амуро-Якутської залізниці на станції Нижній Бестях.

А нещодавно Олександр Бондар приїздив у рідний Липовець, де зустрічався з земляками.

Велика печаль огорнула рідних та близьких. Ніхто не сподівався, що через місяць після зустрічі в родинному колі на рідній землі, станеться горе. Важка хвороба не відступала і Олександр Васильович, потрапивши до однієї з московських лікарень, звідти не повернувся і залишив цей світ назавжди. За досить короткий  час в останні роки він втратив сина й доньку, що завдало неабиякого болю і страждань, останнім часом важко хворіє дружина. Скоріш за все, це і далося взнаки, - пишуть у спільноті “Липовецька громада”.

Довідка

Бондар Олександр Васильович народився 6 вересня 1952 року в селі Липовець Вінницької області.

• У 1971 році закінчив Вінницький технікум залізничного транспорту, 1984 року - заочне відділення Іркутського інституту інженерів залізничного транспорту (1983, заочно).
• У 1971 році після закінчення технікуму залізничного транспорту був направлений на роботу до Нижньовдинська. У травні того ж року був призваний на службу до Радянської Армії, яку проходив у Забайкаллі, у ракетних військах.
• У травні 1973 року після закінчення служби повернувся до рідних місць. Працював на залізниці майстром дистанції колії.
• 2 травня 1974 року у складі першої групи бійців Всесоюзного ударного загону прибув місце майбутньої станції Таюра.
• У жовтні 1978 року комсомольсько-молодіжній бригаді Олександра Бондаря — як найдосвідченішої, кваліфікованішої та найнадійнішої — було довірено укладання шляху на Північному обході.
• 29 вересня 1984 року на роз'їзді Балбухта у Читинській області відкрито скрізний рух поїздів на всьому протязі Байкало-Амурської магістралі.
• Після завершення будівництва залізниці Олександр Бондар продовжував працювати на БАМ.
• З вересня 1986 до 1989 року був головою профспілки транспортних будівельників Забайкалля.
• З 1993 року працював у Якутії, пройшовши шлях від виконроба будівельної ділянки в Алдані до начальника оперативної групи будівництва під'їзної колії Улак-Ельга, гендиректора Балтійської будівельної компанії №22 та головного спеціаліста інжинірингової корпорації “ТрансБудСхід”.
• Герой соціалістичної праці. Нагороджений орденом Леніна (1984), медалями “За будівництво Байкало-Амурської магістралі”; “За трудову звитягу”. Лауреат премії Ленінського комсомолу (1979). Почесний громадянин Республіки Саха (Якутія) (2011).

Нагадаємо, Католицький Медіа-Центр поінформував, що 22 листопада в Чернівцях поховали о.Леоніда Ткачука. Священник помер у Могилів-Подільської лікарні.