Як не стати жертвою шахраїв та пропаганди: вінничанам радять не забувати про фактчекінг
В умовах кібервійни зловмисники спотворюють новини та факти для досягнення власних цілей. Щоб не стати жертвою пропаганди чи шахраїв, кіберполіція наголошує на необхідності переконатися у достовірності інформації. У цьому контексті перевірка фактів або фактчекінг стає незамінним інструментом.
Фактчекінг - це процес перевірки достовірності фактів, інформації та тверджень, які поширюються в ЗМІ, соціальних мережах та інших медійних джерелах.
Цей інструмент використовується для:
- виявлення неправдивої інформації та спростування фейкових новин, пропаганди та дезінформації;
- підтвердження достовірності інформації для допомоги людям у прийнятті обґрунтованих рішень на основі фактів;
- підвищення рівня прозорості медіапростору.
З розвитком інтернету з’явилася можливість масового і дуже швидкого розповсюдження інформації без перевірки її достовірності. Як зазначають правоохоронці, це призвело до появи фейкових новин, маніпулятивних статей та спотворених фактів, що особливо небезпечно в умовах повномасштабної війни з росією.
Окрім цього, зі зростанням впливу соціальних мереж загострилася проблема «інформаційних бульбашок», коли люди оточені лише інформацією, яка підтверджує їхні власні погляди та переконання. Це явище може створювати ілюзію однакового мислення в групі людей і призводити до ізольованості від інших поглядів, зменшення різноманітності думок та навіть загострення конфліктів.
При цьому, люди схильні створювати навколо себе «інформаційні бульбашки»: блокують у соцмережах або не сприймають контент, який не відповідає їхнім уподобанням. Також вони активніше реагують і поширюють те, що відповідає їхнім інтересам і емоціям. Алгоритми соцмереж підлаштовуються під такі бажання користувачів і з часом взагалі перестають пропонувати в стрічці альтернативні погляди. Так, подивившись кілька разів певний контент (наприклад, проросійські новини), алгоритми надалі активніше пропонуватимуть саме таку інформацію.
Поліцейські рекомендують:
- Користуватися першоджерелами під час перевірки інформації, звіряйтеся з офіційними ресурсами;
- Не поширювати відомості, доки не впевнилися у їх достовірності;
- Перевіряти фото та відео на автентичність. Для цього, зокрема, можна скористатись сервісом пошуку зображень Google;
- З’ясувати, чи не внесено певний ресурс Центр протидії дезінформації чи Служба безпеки України до списку інструментів поширення ворожої дезінформації;
- Використовувати ресурс "Кібер Брама". Ця платформа містить практичні рекомендації та інструменти для захисту від кіберзагроз, фейків і дезінформації.
Нагадаємо, кіберполіція викрила організаторів ботоферм у Вінниці, Запоріжжі та Львові, які поширювали ворожу пропаганду та займалися інтернет-шахрайствами. Про це інформує кіберполіція України.