Вінниця прощається з полеглими оборонцями Дмитром Краєвим та Олександром Осадчуком
25 січня Вінниця знову схиляє голову у скорботі, проводжаючи у вічність двох вірних синів України — Дмитра Краєвого та Олександра Осадчука.
Дмитро Краєвий та Олександр Осадчук стали на її захист на початку великої війни. З честю та до останнього подиху виконували свій військовий обов’язок.
Справедливість була його другим «Я» – Дмитро Краєвий
Дмитро Краєвий долучився до захисту Батьківщини з перших днів повномасштабного російського вторгнення. У званні сержанта брав участь у військових діях у складі 23-ї окремої механізованої бригади. Був стрільцем штурмового взводу. Життя воїна обірвалося торік 12 квітня під час виконання бойового завдання поблизу селища Очеретине Покровського району Донецької області. Йому навічно залишилося 50 років.
Дмитро Краєвий народився 21 серпня 1974 року. Зростав та навчався у селі Степанівка Житомирської області. Після школи закінчив природничо-географічний факультет тоді ще Вінницького державного педагогічного інституту, а пізніше отримав другу вищу освіту у Вінницькому торговельно-економічному інституті. Майже 10 років свого життя відав роботі на Літинському молокозаводі, де був начальником відділу збуту. У Вінниці звив сімейне гніздечко та разом із дружиною плекав сина, якому наразі 9 років.
Серед чеснот Дмитра вирізнялись принциповість та справедливість. Він умів і за себе постояти, і інших ображати не давав, – розповідає дружина полеглого воїна Наталія. – Мав також чимало захоплень. Це, і автомобілі, і бджолярство, і колекціонування. Але на першому місці у нього завжди була родина. Дмитро в усьому був нашою надійною опорою.
Пішов боронити Україну за покликом серця – Олександр Осадчук
Олександр Осадчук був серед тих, хто першим став у військовий стрій від початку повномасштабного російського вторгнення. Воював у складі 120-ї окремої бригади територіальної оборони, де освоїв стрілецьку справу. Був кулеметником і зенітником. Виборював свободу та суверенітет України на харківському напрямку. Після одного з таких боїв воїн вважався зниклим безвісти. І лише днями до родини надійшла звістка про його загибель. Непоправне сталося 14 травня минулого року поблизу села Стариця Вовчанської міської громади Чугуївського району. Олександру було 35 років.
Народився Олександр Осадчук 30 березня 1989 року у Вінниці. Після навчання у 29-й середній школі здобув робітничий фах у ДНЗ «Центр професійно-технічної освіти №1». І по завершенні строкової армійської служби, яку проходив у ВМС, працював у будівельній сфері: займався монтажними та оздоблювальними роботами. Опікувався батьками та сином.
Олександр продовжував це робити навіть перебуваючи на війні. Він був єдиною нашою опорою, адже ми обоє наразі люди з інвалідністю. Завжди переймався та чим міг допомагав. Раніше все господарство було на ньому. Ніякої фізичної роботи не цурався, за все брався, – розповідає батько полеглого воїна Василь.
- Церемонія прощання з Олександром Осадчуком відбудеться о 14:00 – у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.
- Поховають Захисника о 15:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Нагадаємо, вінничанин Дмитро Просеков добровольцем став у стрій із перших днів повномасштабного російського вторгнення. Воював у лавах 120-ї окремої бригади територіальної оборони. Був молодшим сержантом медичної роти, де отримав позивний «Док». Надавав допомогу, евакуйовував поранених та загиблих на харківському напрямку бойових дій.