Вінницька міська рада передала подарунки для вихованців будинку сімейного типу
Напередодні Різдва вихованців вінницького будинку сімейного типу привітали заступниця міського голови Галина Якубович, директорка департаменту соціальної політики Валентина Войткова, директорка міського центру соціальних служб Наталя Добровольська та начальниця служби у справах дітей Людмила Шафранська.
Набір посуду, ковдри, солодощі та матеріальна допомога від Вінницької міської ради. З такими гостинцями представниці міської ради завітали на гостини до родини Крищуків. Віталій та Анна - молоді батьки-вихователі. В них дев'ятеро дітей, серед них двоє біологічних.
Діти, які виховуються в родині Кащуків пройшли через важкі випробування. У кожного – своя сумна історія. Дехто з них осиротів, а є й діти, які опинились у складних життєвих обставинах, тож лише тут вони знайшли батьківське тепло, любов, душевний затишок. Сімейна форма виховання – найкраща для повноцінного розвитку особистостей дітей. Адже саме родина - це гарний приклад для наслідування, що допоможе їм в майбутньому створити свою міцну та люблячу сім’ю. Ми бачимо, що подружжя Віталій та Анна виховують дітей у любові та працелюбності, вони щиро віддають їм свою тепло, любов, турботу, приділяють достатньо уваги не лише навчанню, гігієні та харчуванню. Батьки дбають про розвиток їх талантів, зміцненню фізичного та психологічного здоров’я, - розповідає Галина Якубович.
Молодші діти наперебій розповідають заступниці міського голови про свої здобутки в школі та демонструють вироби хендмейд, якими прикрашені стіни дитячих кімнат. На видному місці і великий кубок. Адже досягнення Віталія не лише велика та дружня сім’я, а й здобутки у спорті. До нього залучає хлопців та дівчаток. Мають власну команду з флорболу. Що воно таке – на ділі показують прямо в залі.
Це вид спорту, дещо схожого на хокей, лишень з м’ячем. У кожного є своя ключка. Ми постійно тренуємось. Ось і зараз готуємося їхати на чергові змагання. Спорт об’єднує дітей, дисциплінує. В сім’ї, як у спорті - діти знають, що є правила і є обов’язки. Ми спільно працюємо на гарний результат. Наша ціль, в першу чергу, стати друзями, допомогти. Тож, правила родини – це головне, навіть якщо ти вийшов на вулицю, - розповідає батько-вихователь Віталій Кащук.
Дитячий будинок сімейного типу у Вінницькій громаді створили шість років тому. Батьки-вихователі випустили троє дітей, які досягли повноліття. Вони вже мають своїх малюків та підтримують гарні стосунки з родиною.
Сьогодні тут виховуються хлопці та дівчата від 7 до 17 років. Серед них – є й рідні між собою. А пів року тому Кащуки взяли на виховання трьох братів.
Я можу впевнено сказати – я щасливий, - розповідає 14-річний Олександр, - в мене є все, про що мріють підлітки мого віку. Та хочу відзначити – тут я позбувся однієї звички – постійно сидіти в мобільному. Зараз в мене цікаве та насичене життя. В мене є друзі, проводимо вільний час. Крім школи та спорту, я відвідую додатковий факультатив з математики, тому що хочу пов’язати своє майбутнє з електрикою.
Відзначили зміни в житті дітей на краще і представниці служби у справах дітей. Адже знають, що за плечима в них складний життєвий досвід. Саша – не виняток.
Хлопець дорослий та мудрий не по роках, гарно аналізує, гарно навчається. Попри те, що як і усі підлітки, випробовує батьків на міць, на нього можна покластись. Приємно бачити, наскільки в кращу сторону змінюються діти, коли потрапляють в сімейне середовище, - каже головна спеціалістка відділу опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування Наталія Манзюк.
15-річна Олександра також визначилась з майбутньою професією: хоче бути лікаркою та допомагати людям. Каже, хоч зараз більше її цікавить музика, втім творчість не завадить бути гарним медиком.
Наш Михайло хоче бути в майбутньому лісником, Святослав мріє стати спортивним тренером. Ми багато спілкуємося між собою та батьками. Все робимо спільно: слухаємо музику, готуємо їжу, розвішуємо сушити одяг, прибираємо оселю. А ще читаємо Біблію, - додає дівчина.
Хоч будинок, у якому мешкає родина – це комунальна власність, нещодавно Віталій закінчив ремонт на другому поверсі. Старші хлопчики з цікавістю залучались до процесу, допомагали та заразом вчились і набували навичок на майбутнє.
Про чистоту та затишок в оселі також дбають гуртом. Оскільки родина велика, тож роботи вистачає усім. Щоб нікому не було образливо, мають графік чергувань на кухні.
Щоразу, коли навідуємось до родини Кращуків і бачимо ці усміхнені дитячі личка, вогники в очах, тоді тепло на душі. Батьки-вихователі вкладають в них багато сил, терпіння, добра. Анна та Віталій роблять усе, щоб в дітей було справжнє та безтурботне дитинство, дбають про розвиток їх здібностей, – зазначила директорка департаменту соціальної політики Валентина Войткова.
Саме ця родина – приклад того, який вплив на розвиток особистості дитини мають батьки-вихователі, каже Людмила Шафранська.
Діти, які виховуються в родині Кащуків – колись жили у неблагополучних сім'ях, є і сироти. Вони жили і навчались в інших закладах. Сьогодні, поспілкувавшись з хлопцями та дівчатами ми переконались, що тут вони виховуються у любові, почувають себе потрібними, важливими, їх навчають, їх наставляють, підтримують, допомагають. Ми працюємо над тим, щоб у нашій громаді діти виховувались в сім’ях, - зазначає Людмила Шафранська.
У Вінниці функціонує 14 прийомних сімей та один дитячий будинок сімейного типу. А незабаром в нашій громаді з’явиться такий аналогічний. Це родина, яка переїде з дітьми Вугледару.
Нагадаємо, до Вінниці переїде Вугледарський дитячий будинок сімейного типу. Таке рішення ухвалили на черговому засіданні сесії міської ради.
