Вінницька громада проводжає в останню путь 55-річного добровольця Олександра Тарасенко

Олександр Тарасенко добровольцем долучився до захисту Батьківщини на початку повномасштабного російського вторгнення. Виконував військові завдання у складі 59 окремої штурмової бригади імені Якова Гандзюка на покровському напрямку. 

За сумлінність та ініціативність неодноразово був відзначений командуванням частини. 

На жаль, важкі бойові будні далися взнаки. Серце воїна припинило битися 4 квітня. Олександру навічно залишилося 55 років.

Рішення йти боронити України Олександр прийняв миттєво. Став до зброї вже у другий день великої війни та жодного разу не пошкодував про це. Разом із побратимами робив усе, щоб наблизити Перемогу та якомога з меншим втратами, – розповідає Сергій, молодший брат Небесного Воїна, для якого той був прикладом для наслідування.

Волею долі Олександр Тарасенку народився в Краматорську на Донеччині 4 жовтня 1969 родина, проте дуже швидко родина переїхала до Вінниці. Тут пішов до першого класу та закінчив школу №29, а по тому – Немирівський будівельний технікум та згодом – Київський національний університет будівництва і архітектури. 

Тривалий час працював у будівельно-випробувальній лабораторії АТ «Вінницягаз». Останніми ж роками перед повномасштабним вторгненням – майстром на підприємстві з виготовлення меблів.

Олександру було важливо бачити, що його праця приносить користь людям. Це його надихало та додавало сил для саморозвитку. Він ставив перед собою цілі, яких наполегливо досягав. І вважав за обов’язок підтримати тих, хто так само як він, попри випробування та виклики, йшов до своєї мети, – каже брат воїна.

Олександр опікувався матір’ю та виростив двох синів, які наразі обрали технічну освіту: старший – закінчив ВНТУ, молодший – штудіює науку в одному з коледжів Великобританії. А разом із другою дружиною ростив доньку та онуку.

Прощання з Героєм

• Церемонія прощання з Олександром Тарасенком відбудеться о 10:40 – за адресою: вул. Київська, 128 та о 12:00 – у стінах Спасо-Преображенського кафедрального собору.
• Поховають воїна о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Нагадаємо, Андрій Загнибедюк боронив нашу державу від ворога у лавах 154 окремої механізованої бригади. Був стрільцем-санітаром.