Ветеран війни з Росією Михайло Жилін: “Люблю цю Україну, яка в нас є”
Ветеран війни з Росією, переселенець, підприємець, науковець і колишній керівник музично-драматичного театру в Донецьку, а тепер вже вінничанин Михайло Жилін став новим героєм серії фільмів "Різні шляхи, спільна доля", що започатковані проєктом "Молодь об’єднує Україну".
Михайло народився і виріс у Сєвєродонецьку. Після школи переїхав у Донецьк, захистив кандидатську з філологічних наук, керував трупою музично-драматичного театру. Коли почалася військова агресія проти України, Михайло добровольцем записався до армії. У Вінниці його знають як літературознавця та викладача. Але наукою він займається як хобі: вивчає давню українську літературу. А ще вкладається у реабілітацію тих, хто повернувся з фронту. Він завжди готовий підставити плече і вважає, що хтось повинен смикнути ветерана з його "Жабокваківки", та сказати: "Дядько, ти зможеш!".
Кожен повинен відповідати за себе. Для мене головне – моя душа, чистота перед собою, перед своєю справою, перед Державою, перед сім'єю. Жодних оцінок людям я не даю. Як і тим, які не змогли - з тих чи інших причин - піти на фронт. Якщо нам вдасться перемогти - це чудово. Якщо не вдасться - нас просто не буде. Ми можемо робити все, що від нас залежне, відповідаючи за власні вчинки. Я б не проміняв Україну на жодну іншу країну. Люблю цю Україну, яка в нас є. Так, Україна моєї мрії вже існує - ось ця, що зараз. З усіма цими дядьками, які говорять: "Та навіщо воно вам треба? То олігархи між собою воюють...". Як не обирають матір, так і країну. Україна – моя мати, яку завжди люблю, - каже Михайло Жилін, який переселився з родиною до Вінниці.
ГО "Українська народна рада Донеччини та Луганщини" спільно з Фондом Ганнса Зайделя в Україні вирішили створити мікрофільми за участю внутрішньо переміщених осіб на тему "Різні шляхи, спільна доля", щоб започаткувати публічну дискусію про те, якими є шляхи інтеграції внутрішньо переміщених осіб, в який спосіб люди різного віку, досвіду та професій можуть впливати на місцеві громади та здійснювати власні громадські, експертні та бізнесові активності. Проєкт розповідає про непрості долі "переселенців", які оселилися в різних куточках України, та мають досвід успішної самореалізації, вдало інтегрувалися у нове середовище та сприяють розвитку громадянського суспільства.
Проєкт підтримується Фондом Ганнса Зайделя в Україні та Федеральним Міністерством закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.
Нагадаємо, досвід Вінницької громади – взірець для всієї України. У місті триває кооперативне будівництво семиповерхівки для внутрішньо переміщених осіб. Опікується ним об’єднання переселенців "Спільна справа".