У Вінниці презентували результати дослідження "Взаємодії організацій громадянського суспільства та органів влади"
В період з вересня по листопад 2020-го року на замовлення КП "Інститут розвитку міст" було проведено дослідження взаємодії організацій громадянського суспільства та органів влади. Дослідження передбачало кілька етапів збору інформації: соціологиня Марія Грищенко у співпраці з Аналітичним центром "Cedos" провела дві фокус-групи, 11 глибинних інтерв’ю та кількісне опитування 42 організацій громадянського суспільства через анкетування. Дослідження було реалізовано за фінансової підтримки проекту "ПРОМІС" у партнерстві з Аналітичним центром "Cedos".
Представники/-ці ОГС, що взяли участь у дослідженні, високо оцінюють стан розвитку громадянського суспільства у Вінниці, особливо відмічають значні позитивні трансформації, що відбулися в громадському секторі за останні 3-4 роки. Організації мають реальні приклади позитивних змін у місті завдяки кооперації та взаємодії. Такі приклади трансформацій надихають їх на подальшу активну роботу та розвиток.
На розвиток громадянського суспільства в місті вплинули як загальнонаціональні тенденції, так і локальні зміни. До числа перших належать посилення організацій завдяки розвитку неформальної освіти, запровадження нових механізмів участі, участь в національних форумах та тренінгах для обміну досвідом між містами, реалізація міжнародних програм підтримки та посилення ролі ГС тощо. До локальних змін відносять наявність політичної волі у представників/-ць муніципалітету посилювати співпрацю Вінницької міської ради та ОГС, створення фізичного простору для взаємодії (зокрема, Хабу "Місто Змістів"), активізація ініціатив з числа молоді та інституційний розвиток вже діючих організацій. Окремо відзначають професіоналізацію громадських об’єднань та збільшення рівня компетентності їх членів/- кинь.
Попри позитивні зрушення в розвитку ГС існують бар’єри та проблеми, що заважають сталому розвитку громадянського суспільства. Ключовими бар’єрами є: брак ресурсів (фінансових та людських), брак підтримки на інституційний розвиток, відсутність політики диверсифікації фінансування ОГС та залежність від донорського фінансування, брак реального впливу ГС на міську політику та секторальні стратегії, знецінення або недооцінка роботи ОГС та їх вкладу в міський розвиток, збереження недостатнього рівня інституційної спроможності багатьох організацій (брак фінансової прозорості, стратегічного та операційного планування), брак системної діяльності у частини ОГС, збереження тенденції дискурсивного розділення організацій на "своїх" (або "провладних") та інших, знецінення локальної експертизи ОГС, брак організацій, що займаються аналітичною та моніторинговою діяльністю, необхідність підвищення рівня експертності та професіоналізму серед молодих ОГС, вигорання громадських активістів/-ок.
Розвитку громадянського суспільства також сприяли б і загальні умови життя в місті, зокрема, покращення активного та різноманітного культурного життя в місті, що стимулювало б міграцію активної, творчої та освіченої молоді. Зазначають також про вплив пандемії COVID-19 у 2020 році. Розповсюдження пандемії та запровадження карантинних обмежень мали як позитивний, так і негативний вплив. До позитивних наслідків можна віднести запровадження нових практик реалізації проектів, стимулювання інноваційності в діяльності, можливість дистанційно долучитись до освітніх проєктів та подій з обміну досвідом між ОГС на національному рівні. Серед негативних наслідків пандемії є втрата ресурсів та неможливість реалізації запланованих проєктів, неможливість довгострокового планування, підвищення навантаження на організації через погіршення соціально-економічного та психологічного стану вразливих категорій населення, з якими працюють ОГС, та збільшення їх кількості, необхідність активізації ресурсів на вирішення нагальних проблем, що відволікає від статутної діяльності, погіршення економічного стану учасників/-ць ОГС, психологічна втома та посилення вигорання серед учасників/-ць ОГС.
Завантажити дослідження "Взаємодії організацій громадянського суспільства та органів влади у Вінниці" можна за посиланням
Отримати паперовий примірник з оцінкою практик взаємодії організацій громадянського суспільства між собою та з органами місцевої влади можна у хабі "Місто змістів", що за адресою вул. Пушкіна 11, щодня з 9:00 до 18:00.
Ми багато працювали, щоб це дослідження відбулось саме у Вінниці. Згадую 2018 рік, коли вивчала подібні дані у Львові, Харкові та Одесі, а по нашому місту таких результатів не було. Тепер маємо і я цьому дуже радію. Дослідження читається швидко, інформація сприймається легко, ключові рекомендації виглядають дуже чіткими і логічними. Тепер залишилось лише "брати і робити" спільно з громадськими організаціями та Вінницькою міською радою, - розповідає Валентина Ткачук, директорка КП "Інститут розвитку міст".
Дане дослідження досить важливе для подальшого розвитку злагодженої співпраці Вінницької міської ради та організацій громадянського суспільства, воно точно не одне з тих документів, що просто лежатиме на полицях. Це результати, які показують повну картину: не лише позитивні сторони, а й проблеми, що заважають сталому розвитку громадського сектору Вінниці. Ми дуже вдячні всім, хто долучився до фокус-груп, обговорень та глибинних інтерв’ю, а також за відверті відповіді та витрачений час для участі в опитуванні щодо зон розвитку всіх стейкхолдерів, - зауважує Юрій Глущук, керівник відділу розвитку громадянського суспільства КП "Інститут розвитку міст"
Нагадаємо, Незабаром стартує прийом документів на конкурс соціально-культурних проєктів
