У Вінниці організували вечір памʼяті жертв голодоморів
Напередодні Всеукраїнського Дня пам'яті жертв голодоморів та 91-их роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні, у центрі реабілітації «Гармонія» імені Раїси Панасюк пройшов тематичний захід. Діти та молодь з інвалідністю разом із батьками та педагогами дізнавалися більше про ті трагічні події, ділилися сімейними спогадами та вшановували пам’ять померлих внаслідок Голодомору-геноциду.
Організатори заходу підготували страви, які їли українці, щоб вижити під час голоду. Це узвар із різних видів деревної кори, глоду, шипшини, горобини, соснових шишок. Також спекли хліб на основі висівок льону, розторопші, який готували українці під час голоду. Також запекли цукровий буряк. Ці страви могли скуштувати учасники заходу, щоб зрозуміти, в яких скрутних умовах перебували наші пращури в 30-х роках.
Голодомор – це акт фізичного винищення українців, це винищення нашої культури, самобутності, мови та свідомості. Живими залишилось не так багато свідків тих подій, проте свої спогади вони передали нам. Переконана, що сильна держава – це та, що свято шанує свою історію. Тому ми сьогодні вшановуємо пам’ять тих людей, хто загинув, та прищеплюємо це шанобливе ставлення наступним поколінням, – зазначила працівниця центру реабілітації «Гармонія» та організаторка заходу Світлана Задоян.
Захід містив інформаційну частину. Глядачам розповіли про причини тих страшних подій, а присутні поділилися родинними історіями. Окремо згадали про те, як у 2008 році Голодомор 1932-1933 роках визнали геноцидом проти українського народу.
Під час заходу запалили воскові свічки, які напередодні виготовили клієнти «Гармонії». Всі присутні вшанували пам’ять жертв голодоморів хвилиною мовчання.
Марія Остапенко, клієнтка центру реабілітації, прочитала вірш, присвячений трагедії. Дівчина зазначила, що пам’ятати про ті події ми повинні завжди.
Бабуся розказувала мені про ті скрутні часи. Був такий закон “Про п’ять колосків”, за яким карали тих, хто ховав останні крихти борошна та зернята пшениці. Складно навіть уявити, як складно тоді було. Голодоморів було три в нашій історії. Ми повинні про це знати та пам’ятати, – говорить Марія.
Нагадаємо, "Перше — це свідомий намір знищення нації. Це знищення української інтелігенції. Друге — це знищення національної церкви, української національної церкви. Третє — це знищення селянства як такого, особливо найбільш активної її частини, так званого куркульства. І четверта ознака — це розпорошення українців по східних регіонах Радянського Союзу і заміна їх іншими націями..."
