Шлях до проголошення незалежності - ключові події 80-90-х років у Вінниці
Сьогодні відзначаємо 32-гу річницю з відновлення Незалежності. Як і минулого року, цей День Незалежності є одним з найважливіших у нашій історії, адже триває війна із російськими загарбниками. Боротьба ведеться не так за території, як за право на існування українського народу, право на життя у вільній країні. За це боролися і покоління наших предків.
Історію боротьби вінничан за незалежність опублікували на фейсбук сторінці "Музей Вінниці".
В умовах гласності по Україні та у Вінниці виникали перші громадські організації. За свою непідконтрольність компартії система зневажливо називала їх "неформалами". Серед таких були:
- Товариство української мови Т. Г. Шевченка,
- історико-просвітницька організація "Меморіал",
- краєзнавче товариство "Поділля".
Політичні цензори із КПУ та КДБ відслідковували діяльність "неформалів":
Так, под воздействием экстремистски настроенных украинских националистов, ранее отбывших наказание, в 1988 году в г. Виннице создан филиал так называемого Украинского хельсинского Союза, в состав которого входит пять человек...
Розгони мітингів та політичне голодування
Міська та обласна партійні верхівки намагалися контролювати свободу "дозовано" - у вересні 1989 р. незаконно повністю заборонила проведення мітингів. Несанкціоновані мітинги місцеві партійці усіляко дискредитували. 1 березня 1990 р. силами спецпризначенців відбувся розгін мітингу біля Вінницького обкому партії.
Зважаючи на постійний тиск з боку громадськості, влада пішла на поступки і у січні 1990 р. таки відвела місце для мітингів - біля спортклубу Бригантина. 10 червня у Вінниці біля міськвиконкому на мітингу "Права людини, права народу" викладач педінституту В. Мулява оголосив політичне голодування. Серед списку вимог - визнати незаконними рішення місцевих органів влади про заборону мітингів та демонстрацій, відновити права незаконно притягнутих до адміністративної відповідальності. Через 57 днів влада пішла на переговори, уклавши протокольну угоду про визнання вимог акції, однак більшість із них не виконала.
Ухвалення 16 липня 1990 р. Декларації про державний суверенітет України додало більше впевненості демократичним силам. Найрезонанснішою подією політичного життя країни стала "Революція на граніті" - політичне голодування студентів у Києві з 2 по 17 жовтня 1990 р.
Акція закінчилася підписанням угоди про зобов'язання влади виконати вимоги протестувальників. Вінницькі активісти на місцевих мітингах висловлювали солідарність із вимогами першого в Україні Майдану i водночас критикували партійців та депутатів обраних від Вінницької області.
Підняття національного стяга
Важливою перемогою патріотично налаштованої спільноти Вінниці було підняття в центрі міста українського національного стяга. Довгий час міська та обласна влада забороняла публічне використання національної символіки. Попри заборону, 21 жовтня 1990 р. на тодішній площі Леніна перед міськвиконкомом було урочисто встановлено синьо-жовтий стяг пошитий вінницькою активісткою Ларисою Корнієнко. Офіційно український прапор був встановлений у приміщенні міської ради лише у вересні 1991 р.
Влітку 1991 р. події розгорталися з калейдоскопічною швидкістю. 16 липня значна частина українців відзначила річницю з укладення Декларації про державний суверенітет України як день незалежності. У Вінниці цей день відзначали мітингом на тодішній площі Гагаріна (нині площа Калічанська). Це трапилося вперше і востаннє. Вже наступного місяця, 24 серпня, було відновлено незалежність України, проголошену ще 22 січня 1918 р.
Інформацію підготовлено на основі матеріалів виставки "Вінниця. Україна. Незалежність.". Детальніше з нею можна ознайомитися за посиланням.
Нагадаємо, в рамках літніх пришкільних таборів у Вінниці, команда Вінницького літературно-меморіального музею М.Коцюбинського провела 28 захопливих та патріотичних квестів для дітей. Вони відбувалися на території садиби видатного письменника, що надавало їм додаткової цінності. Так, понад 700 маленьких вінничан долучились до пізнавальної екскурсії-гри.
