Серед ста українців, на честь кого називатимуть вулиці, нарахували п'ять вінничан
З початком повномасштабної війни росії проти України актуалізувалась тема перейменування географічних об‘єктів та об’єктів топоніміки населених пунктів (вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, скверів, бульварів, зупинок громадського транспорту.
З метою удосконалення і пришвидшення перейменування ідеологічних маркерів, які залишились у спадок від минулих епох, Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь у співпраці з провідними установами Національної академії наук України – Інститутом літератури імені Т.Шевченка, Інститутом мовознавства імені О.Потебні, Інститутом української мови, за участі Національної академії педагогічних наук України склав попередній список видатних українців, які зробили визначальний внесок у розвиток та утвердження української мови як державної, відстоювали національні інтереси, своєю творчістю наближали той день, коли українською заговорить світ.
Особливість цього списку у тому, що він не враховує тих, чиї імена вже є в географічних назвах чи об’єктах топоніміки.
Запрошуємо долучитися до впорядкування такого списку та надсилати на нашу адресу протягом місяця (до 26.06) імена тих захисників мови, хто, на Вашу думку, мав би також бути увічненим в Україні. Остаточні рекомендації до перейменувань чи назв нових об’єктів топоніміки та географічних назв оприлюднимо до Дня Конституції України, – зазначив Тарас Кремінь. - Зважаючи на те, що ст. 10 Конституції України визначено, що державною мовою в Україні є українська мова, пропоную поширити практику найменувань вулиць і площ на честь Основного Закону.
Свої пропозиції вінничани можуть надсилати на адресу: toponimika@mova-ombudsman.gov.ua
Зауважимо, що в спису видатних українців, пропонованих для увічнення в географічних назвах та об’єктах топоніміки, є й п'ять вінничан:
- Зарицький Микола (1921, смт Брацлав, Вінницька область – 2014, Київ; учений-мовознавець, педагог, спеціаліст у галузі загального мовознавства, словотвору, лексикології, історії української та інших слов’янських мов, психолінгвістики, лінгводидактики, теорії перекладу).
- Коцюбинська Михайлина (1931, Вінниця – 2011, Київ; літературознавиця, перекладачка, шістдесятниця, дисидентка, активна культурна і громадська діячка, інтелектуалка, моральний авторитет всієї епохи; відстоювала принципи свободи, справедливості, духовності та шляхетності; лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка).
- Михальчук Кость (1841, с. Зозулинці, Вінницька область – 1914, Київ; мовознавець, етнограф, основоположник наукової української діалектології; утверджував право української мови й культури на безперешкодний розвиток; вперше здійснив систематичний опис українських діалектів на основі порівняльних матеріалів, одержаних після обстеження українських говірок за єдиною програмою, визначив діалектичне членування української мови, окреслив межі поширення трьох наріч – північного, південно-західного та південно-східного. Разом з етнографом П. Чубинським склав першу карту українських говорів).
- Стус Василь (1938, с. Рахнівка, Вінницька область – 1985, Перм, Росія; поет, перекладач, публіцист, мислитель, літературознавець, правозахисник, борець за незалежність України у XX столітті. Один із найактивніших представників українського дисидентського руху, лауреат Державної премії імені Т. Шевченка, Герой України (посмертно).
- Яворівський Володимир (1942, с. Теклівка, Вінницька область – 2021, Київ; письменник, громадсько-політичний діяч, талановитий журналіст, лауреат Шевченківської премії, безпосередній учасник конституційного процесу, поборник всього українського: захищав мову, літературу, культуру).
Нагадаємо, у Вінниці триває деколонізація - нині перейменовують топоніми, які присвоювали в радянський період або на згадку про діячів радянської епохи. Тепер у громаді з'явилося понад десять нових назв вулиць. Колишня вулиця Валентини Терешкової в районі Вінницьких Хуторів тепер іменована на честь Тетяни Кошиць.
