"Пандемічні" реалії вінницьких перевізників
Водій маршрутки Ігор Юрчак на маршруті 16-А "Київська-Барське шосе" працює сам на себе. Автобус не орендує і вимушений щодня сам сідати за кермо. Лише зрідка бере водія на підміну, адже платити йому зарплату немає з чого. Доходи мінімальні, а останнім часом трапляється працювати і у збиток. До того ж, карантинні обмеження та локдаун додали перевізникам чималого мінусу у заробітках.
Свій ранок Ігор Юрчак розпочинає вдосвіта. Першим ділом прямує відмічати путівку. Водія має перевірити медик, а механік обов’язково має перевірити автобус. І так щодня, адже відповідає не лише за себе, а й за сотні пасажирів, які мандрують містом. Втім, нині витрати на обслуговування автотранспорту значно вищі за доходи: суттєво зросли ціни на все, що стосується обслуговування автобусів. Адже маршрутки хоч і українського виробництва, та якісні запчастини до них доводиться купувати японські та китайські. Тож, комфорт і безпека пасажирів виливається в "кругленьку" суму.
До того ж, зараз зима, треба машину прогрівати частіше, дизпаливо, тому несемо такі витрати. Буває таке, що після заправки залишається дуже мало коштів, розповідає Ігор Юрчак.
Чого вартує обслуговування автотранспорту, а особливо в період пандемії, знають хіба що самі перевізники. До прикладу, "Богдани" із 43-х існуючих місць, перевозять лише половину, констатує голова асоціації "Маршрут" Олександр Гота, як того вимагають карантинні обмеження
Ледве ми витримали цей карантин, а потім локдаун. Пасажиропотік у нас упав десь до 60%. На сьогоднішній день ми возимо лише на "сидячих" місцях, - розповідає Олександр Гота. – Також страховка, яка коштувала 700 гривень, нині коштує 1,5 тисячі. Зросла також і вартість пального: на дві-три гривні, наче, не відчутно. Однак, коли водії на день витрачають по 40 літрів, то це суттєво.
До витрат додаються і обов’язкові миття кузова та салону, плюс посилена дезінфекція - це ще по сотні гривень щодень. Зросла в Україні і мінімальна зарплатня до 6 тисяч гривень. Тож перевізники, котрі наймають водіїв, мають не лише їм платити більше, а й податків.
Олександр Гота розповідає, що багато із водіїв виїжджають за кордон. За приблизними підрахунками, кращої долі за кордон поїхали шукати 30% вінницьких маршрутників.
Щодень територією міста вінничан перевозить майже дві з половиною сотні маршруток. В асоціації кажуть, може й було б вигідніше зняти з рейсів кілька десятків машин, але тоді пасажирам на зупинках, та ще й на холоді, доведеться чекати довше. Аби цього не трапилось, перевізники працюють, як то кажуть, на межі і чекають кращих часів.
