Нові факти про вінничанина-мільйонера, який залишив спадок Залужному
Нещодавно стало відомо, що Головнокомандувач Збройних Сил України генерал Валерій Залужний цього місяця отримав мільйон доларів у спадок від вінничанина - американця українського походження і віддав їх на потреби армії.
Про те, що спадок вінничанина-мільйонера Григорія Степанця отримає Національний університет «Києво-Могилянська академія» та Український католицький університет у Львові, повідомляли журналіст Віталій Портніков та екснардеп Борислав Береза.
У пресслужбі Києво-Могилянської академії підтвердили факт дарування 2 млн доларів
Станом на зараз, ми можемо підтвердити факт дарування; наразі юридична служба працює над заповітом та займається питаннями по отриманню коштів, – повідомили у пресслужбі університету.
За словами представників вишу, Києво-Могилянська академія обов'язково увічнить пам'ять Григорія Степанця, наразі у виші вже займаються цим питанням. Також в академії повідомили, що планують запросити родину Григорія Степанця в університет.
З благодійником в університетах не знайомі, а сама пожертва стала приємною несподіванкою.
Зазначимо, що окрім Залужного та двох вишів, Степанець залишив спадок музичному колективу стародавньої музики з Києва та 1 млн доларів армії оборони Ізраїлю.
Що відомо про вінничанина-мільйонера
Григорій Степанець народився 1938 року у Вінниці. Мав ступінь магістра з математики, ступінь магістра з хімії та ступінь кандидата наук з фізичної хімії. Невдовзі зазнавав переслідувань КДБ через підтримку дисидентів.
У 1989 році він приїхав до Сполучених Штатів і почав працювати в Microsoft розробником програмного забезпечення (Редмонд, штат Вашингтон). Разом з іншим розробником програмного забезпечення вони винайшли патент, переданий Microsoft на декодування кодів даних змінної довжини.
Помер Григорій Степанець 24 жовтня 2022 року. Лише після цього стало відомо, що усі свої кошти він пожертвував.
Спогади від самих вінничан
Виділяв я Степанця з 10-го «В» (на фото – ліворуч від директора школи), хоч близько з ним знаком не був, не дружив. У Вінниці чув, що при його вступі до МДУ і фізичний, і хімічний факультети бажали здобути такого студента (після блискучого складання іспитів – він отримав, якщо не помиляюся, золоту медаль, але при вступі до МДУ це майже нічого не означало). На початку осені 56-го чи 57-го років, коли я з друзями приїхав на станцію Козятин із села, де ми були на сільськогосподарських роботах, щоб купити, перепрошую, горілку, я несподівано зустрів Степанця. Він виглядав незвичайно (відростив борідку) і, що було для мене зовсім дивним, тримав щойно куплену газету німецькою мовою. Степанець їхав із Вінниці до Москви та зійшов на перон по газету. На моє запитання, чому – німецькою, він відповів просто: «Живу в гуртожитку в одній кімнаті з німцем з НДР – ось і навчився від нього німецькій». Поруч із ним, під час нашої короткої розмови, з'явилася гарна дівчина, з якою він обмінявся кількома фразами німецькою мовою (вона заговорила з ним першою, побачивши в його руках газетку „Junge Welt“). Він, мабуть, пояснив їй, хто я (у моєму сільському спорядженні), про що його питаю. Потім він пішов до поїзда…
Мені завжди було цікаво дізнатися про долі моїх товаришів по навчанню. І особливо тих, хто чимось вирізнявся з поміж інших. Про Степанця нічого не чув багато десятиліть. І ось у квітні 2012 р. його однокласник М. Вайсберг написав мені таке: «Мій шкільний дружок Гарік Степанець вступив до МДУ, для чого йому довелося здавати вступний з фізики, і щоб відзначитися він здолав підручник Фріша. Наші зустрічі, як це зазвичай буває, ставали не такими частими. У 70-х роках десь прочитав, що він емігрував через Італію за єврейською візою, швидше за все - до Штатів». За моїми ж уявленнями, в євреях Степанець ніколи не значився…
Уривок із книги Ніла Краса «Моя Вінниця», глава «Про школи».
Нагадаємо, Головнокомандувач Збройних сил генерал Валерій Залужний отримав у спадок 1 мільйон доларів від уродженця Вінниці, що проживав у США. Після отримання спадку Залужний передав усі гроші на потреби української армії.
